Цілющий чай

Всівся в полі вітровій,
У сорочці голубій.
Став будити звіробоя:
- Прокидайтеся мерщій!

Порятуйте, поможіть! -
Звіробоя став просить.
- Вчора в ставі я скупався,
Нині горлечко болить!

- Випий чай цілющий мій, -
Мовив дядько звіробій,
- Та холодної погоди
Йти до річечки не смій!


Весна

Квітне сад, радіє луг,
Оживає все навкруг.
Серцю хочеться пісень.
Ах, який чудовий день!
Все радіє, гомонить
В цю весняну, теплу мить.

Навесні

Одягла діброва
Листячко шовкове.

Квіти серед гаю,

Мов перлинки, сяють.

Назбираю жменьку
Віднесу для неньки.

Розумна бджілка

Бджілці каже муха:
- Кумонько, послухай,
В мишки у коморі
Цукру білі гори.
Поспішім до нірки
Заберем півгірки.
- Знає в світі кожний,
Брать чуже не можна!
І про це сама ти
Маєш добре знати!
Краще йдімо в поле
Квіточки прополем.

МЕДИТАЦИЯ

Огонь свечи - семь лепестков лотоса,

Как, в танце, руки юных балерин

Поднялись вверх. У Сердца нет вопросов.

Светла печаль, без видимых причин.

1 декабря 2009 г., 20 час. 50 мин.

КОЛЫБЕЛЬНАЯ
Настанет ночь, всё погрузится в сон,
Уснёт листва, замедлят бег свой реки.
Задремлет и высокий Небосклон.
И ты закрой, скорее свои веки.

Вмиг распахнутся двери в Царство Грёз,
И ты увидишь Сказку без печали,
Пройдёшься по аллее алых роз.
Заглянешь там, в неведомые дали.

Тебя погладит Ветер по щекам,
Обнимет и закружит в лёгком танце,
Забудешь вовсе счёт своим летам.
Предложит Ветер: "Здесь со мной останься!"

Настанет скоро ночь.
23 апреля 2009 г., 9-33 мин.

Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.

Ти вже у церковцю ходила,
Господу стежинку встелила
І до нас вернулась, свячена
Гілочко вербова, зелена.

Ти торкни Оленочку трішки,
Хай росте, як мама, заввишки
А Максимка – шпарко й багато,
Хай здоровий буде, як тато

Якби рідну мову прийшлось малювати,

Де фарби барвисті для неї узяти?